Избранное сообщение

Победа!!! Shell eco-marathon 2016

Мы победили все обстоятельства!  И пусть это не победа в абсолютном зачёте Марафона, но это 100% победа над собой! Победа над обстоятельс...

четверг, 22 октября 2015 г.

Вулиця Басейна 25

(оригинал изображения: http://www.skyscrapercity.com/showthread.php?t=1115907&page=13 )

Вулиця Петровського, на якій знаходиться ХНАДУ, до війни називалася Басейною відповідно адреса університету була вул. Басейна, 25. Незвичайна назва вулиці викликає запитання. Але пояснення цьому досить просте – назва вулиці пов’язана з розвитком водопостачання міста Харкова, і коротка його історія така.
В кінці XVIII ст. річкова вода була визнана лікарською управою абсолютно непридатною для вживання. Тому для приготування їжі і питва населення користувалося водою з криниць. Найбільш відомі: Бєлгородська, Павлівська, Карпівська, а також прекрасний колодязь з навісом на камяних стовпах, який знаходився на Миколаївській площі(нині площа Конституції).
У 1846 р., зважаючи на очікуваний 200-річний ювілей міста, купці вирішили зробити пожертвування на спорудження водоводу. Впродовж двох років відраховувалося щорічно 0,5% від вартості нерухомого майна.
Першого березня 1878 р. було укладено контракт з бельгійськими концесіонерами на спорудження та експлуатацію водоводу для постачання Харкова водою у кількості п’ятсот тисяч відер на добу. Згідно з контрактом роботи було завершено в трирічний термін і водовід запрацював 17 червня 1881 р.
Для водопостачання використовувалася вода Карпівського і Павлівського джерел, яка самопливно надходила з місця збору по дренажних трубах на Конторську насосну станцію, де піддавалася фільтрації.
Далі вода перекачувалася у два басейни: головний (на Холодній горі) обємом 492 м³ і запасний в районі Німецької  (нині Пушкінська) та Басейної вулиць (нині Петровського) обємом 123 м³. Збереглася фотографія тільки холодногірского басейну, але можна з достатньою упевненістю припустити, що і запасний басейн виглядав аналогічно. Недивно, що вулиця, на початку якої розташовувалася ця переконлива споруда, і дістала відповідну назву –Басейна.
З басейнів вода по трубах подавалася до точок розбору. Протяжність водовідної мережі складала 41,35 км. Містяни купували воду в водорозбірних будках за ціною 0,25 коп. за відро. У місті було влаштовано 12 таких будок.
Уся подальша історія харківського водоводу – це його реконструкція, розвиток і розширення. На особливу увагу заслуговує і водонапірна вежа для подання води в нагірний район Харкова, що побудована в 1913 р. Професор Рузський спроектував цю вежу за системою інженера Шухова: «вся изъ желъза, съ желъзным ръшетчатымъ остовомъ, имъющимъ форму гиперболоида вращения высотой 110 футов, с желъзнымъ клепаннымъ бакомъ емкостью 60 000 ведеръ». Вона знаходилася недалеко від нашого університету – на розі вулиць Мироносицької та Островського (нині Весніна). Вежа була важливою визначною памяткою не лише району, але й усього міста. Її було видно звідусіль.
У 1945 р. вежа була розібрана і перевезена до Полтави, де знаходилася до 2002 р. і пізніше була демонтована.
20 березня 1938 р. було введено в дію першу чергу Сіверсько-Донецького водоводу, який подавав у Харків 50 тис.м³ води на добу.
У 1960 р. завершується будівництво другої нитки водоводу від Кочетківської станції, що збільшує подання води на 100 тис. м³ на добу, але в місті, як і раніше, відчувався дефіцит води, який постійно зростав.
У 1964 р. введено в дію Печенізьке водосховище обємом 383 млн м³. У цьому ж році для економії питної води побудована система технічного водопостачання промисловості міста.
У 1984 р. після закінчення будівництва і введення в дію пускового комплексу першої черги магістрального водоводу діаметром 1400 мм з каналу Дніпро – Донбас (продуктивність 375 тис. м³ на добу, розташований на відстані 140 км від міста) Харків став забезпечуватися водою цілодобово.
У 2015 році місто відзначило 134-річчя від дня спорудження харківського водоводу.

Є.І. Романенко,

доц. кафедри ТМіГ

Комментариев нет:

Популярные сообщения